Опис виховної системи класу
ОПИС ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ КЛАСУ
«Формування у дітей національно-патріотичної свідомості та загальнолюдської моралі» |
|
Компоненти структури |
|
орієнтаційно-цільовий компонент (стратегічна ціль (державна стратегія виховної політики, генеральна мета виховання; етапи становлення та розвитку виховної системи; конкретизація цілей виховання відповідно до етапів виховання, місце і роль класу у виховному просторі освітнього закладу) |
Стрижнем усієї системи виховання в Україні є національна ідея, яка відіграє роль об’єднуючого, консолідуючого фактора у суспільному розвиткові, спрямованого на вироблення життєвої позиції людини, становлення її як особистості, як громадянина своєї держави. Національний характер виховання полягає у формуванні молодої людини як громадянина України незалежно від етнічної приналежності. Мета виховання – виховати громадянина –патріота України, утвердження любові до Батьківщини, духовності, моральності, шанобливого ставлення до національних надбань Українського народу, наслідування найкращих прикладів мужності та звитяги борців за свободу та незалежність України як з історичного минулого, так і захисників, які сьогодні відстоюють суверенітет та територіальну цілісність держави у боротьбі із зовнішньою агресією. Етапи становлення та розвитку виховної системи: І) етап становлення; ІІ) етап відпрацювання; ІІІ) етап стабільного функціонування; ІV) етап оновлення виховної системи та її перебудови На першому етапі, я визначила такі основні цілі та розробила головні орієнтири в організації виховного процесу: 1) вивчити інтереси, потреби своїх учнів та інші особистісні характеристики; 2) використати співпрацю із практичним психологом по проведенню соціометричного дослідження з метою виявлення міжособистісних стосунків у класі та вивчання рівня розвитку дитячого колективу; 3) вивчити соціальний статус сімей, їх устрій, традиції, духовні та моральні цінності, освітній рівень батьків та їх батьківський досвід шляхом бесід та анкетування; 4) започаткувати класні традиції. Отримана інформація сприяла проектуванню мною виховних ситуацій, планування індивідуальної роботи з учнями, згуртуванню дитячого колективу. На етапі відпрацювання структур системи та змісту діяльності я визначила пріоритетні напрямки її функціонування: 1) організація учнівського самоврядування в класі; 2) розподіл обов’язків між учнями; 3) використання технології КТС (колективно творчої справи) для формування почуття дружності та колективності під девізом «ОДИН ЗА ВСІХ І ВСІ ЗА ОДНОГО»; 4) залучення учнів до підготовки класних та загальношкільних справ. Основними методами розвитку виховної системи класу я обрала методи різнобічної діяльності, стимулювання і мотивації учнів. На етапі стабільного функціонування, за допомогою співпраці з батьками та вчителями-предметниками, я прогнозую укріплення дружніх зв’язків між учнями, яких об’єднує спільна діяльність, співпраця і творчість. На етапі оновлення виховної системи використовую наступні методи: 1) створення інноваційних умов діяльності; 2) зміна лідерів; 3) використання нових видів творчості. У виховному просторі школи п’ятий клас як початкова ланка основної школи є класом, який вперше безпосередньо розпочинає брати участь в загальношкільному учнівському самоврядуванні, в загальних заходах, які відповідають віковим особливостям. |
гносеологічно-аксіологічний (змістовий) компонент (досягнення стратегічних цілей у вихованні через конкретизацію завдань у контексті педагогічної проблеми, над якою працює класний керівник) |
Для досягнення стратегічних цілей у формуванні національно-патріотичної свідомості та загальнолюдської моралі в учнів визначила наступні завдання: 1) розкриття для кожного учня, як особистості, поняття патріотизму, любові до свого народу, до рідної Батьківщини; 2) формування патріотичних переконань в учнів, обґрунтування необхідності їх постійного удосконалення в реальних умовах навчально-пізнавальної діяльності; 3) використання реальних соціально-педагогічних умов у процесі реалізації технології національно-патріотичного . виховання особистості; 4) застосування нових наукових досягнень у практиці патріотичного виховання особистості, активізація шляхів підвищення ефективності національно-патріотичного виховання учнів; 5) формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови як духовного коду нації; 6) відновлення і вшанування національної пам’яті; 7) забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, людей похилого віку, турбота про молодших та людей з особливими потребами; 8) підтримання кращих рис української нації — працелюбності, прагнення до свободи, любові до природи та мистецтва, поваги до батьків та родини; 9) створення умов для розвитку громадянської активності, професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності громадянина; 10) сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров’я; 11) задоволення естетичних та культурних потреб особистості; 12) виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадської діяльності |
організаційно-педагогічний компонент (педагогічні умови ефективності виховного процесу) |
До основних педагогічних умов ефективності виховного процесу слід віднести: 1. Особистісні та професійні якості класного керівника: Ø благородство, вимогливість і тактовність, готовність прийти на допомогу, відвертість, терпіння, винахідливість, оптимізм, почуття гумору, послідовність у словах і діях, організованість і відповідальність, комунікабельність, особиста привабливість, зовнішня охайність; Ø позитивне ставлення до дітей; Ø уміння побачити та підтримати будь-який успіх дитини; Ø покликання до педагогічної діяльності, захопленість нею; Ø прагнення до самоосвіти та самовиховання, до новаторства й активної творчості в роботі. 2. Передбачення перспектив розвитку особистості кожного учня. 3. Надання методичної допомоги батькам у вихованні дітей. 4. Своєчасне виявлення зрушень на краще в розвитку кожного учня і відповідному заохоченні його до подальших корисних дій та вчинків. 5. Координація багатофакторних впливів, корекція дій щодо розвитку вихованців. 6. Залучення учнів до різних видів виховної діяльності, організація дозвілля |
практично-діяльнісний компонент (стратегії та методи виховної роботи, організаційні форми – індивідуальні, групові, колективні, масові; спілкування, тактика та стиль діяльності класного керівника) |
Віддаю перевагу діяльнісному підходу у вихованні учнів. У своїй роботі використовую технології колективно творчої справи та педагогічної підтримки. Адже саме в діяльності людина розвивається як індивід, у спільній діяльності вона формується як особистість і як суб’єкт діяльності, у діяльності людина реалізується як індивідуальність. Невід’ємною частиною роботи є застосування наступних методів: ü метод формування свідомості (розповідь, етична бесіда, диспут, приклад) ü методи позитивного досвіду поведінки в процесі діяльності (доручення, виховна ситуація, привчання) ü методи стимулювання діяльності (змагання, заохочення, залучення до творчої діяльності) Як класний керівник, я використовую такі форми роботи: ü уроки мужності «Зростаємо громадянами – патріотами землі, що Україною зветься», «Як я розумію особисту відповідальність за захист Батьківщини», «Люди, які прославили мій рідний край»; ü години спілкування «Ввічливість – окраса людської душі», «Будьмо толерантними!», «Людина – творець добра», «Що означає жити по совісті»; ü колективна творча справа (свято-презентація, випуск стіннівок, колективно-ігрове спілкування) ü класні збори; ü відверта розмова «Особиста гігієна хлопців і дівчат», «Що я маю знати, щоб зберегти своє здоров’я», «Я і мій ідеал»; ü рольова гра; ü родинне свято; ü школа етикету; ü історичні ігри; ü організація персональних виставок – робіт учнів; ü акція милосердя: виготовлення маскуючих сіток в зону АТО, збір продуктів харчування, теплого одягу, взуття, засобів гігієни. Від стилю керівництва класом, від стилю спілкування класного керівника із дітьми великою мірою залежить те, які стосунки складуться у дітей з учителем і між собою. У своїй роботі я надаю перевагу демократичному стилю діяльності, при якому учень постає рівноправним партнером у спілкуванні, враховується його думка у прийнятті рішень, заохочується самостійність суджень, проявляється довіра до нього, що сприяє створенню в класі невимушеної, дружньої, творчої атмосфери, співпраці і взаємодопомоги |
діагностико-результативний компонент (очікувані результати, критерії ефективності, оцінка й аналіз функціонування системи) |
Очікуваний результат: особистість, яка має активну, творчу й соціальну позицію, високі моральні якості, які постійно вдосконалює, уміє керувати своїм здоров’ям, прагне до знань і має певний достатній життєвий досвід, тобто готова до суспільного життя. Ефективність виховної процесу – ступінь досягнення запланованого результату у відповідності до витрачених педагогічних зусиль і засобів. Критерії ефективності включають в себе: 1) загальний психологічний клімат класу; 2) загальний рівень вихованості учнів; 3) рівень вихованості патріотичних почуттів у п’ятикласників. Початкова стадія вивчення психологічного клімату класу показала наступне: 15% учнів мають статус лідера, 40% учнів – наближені до лідерства, 40% учнів – «знехтувані» та 5 % (1 учень) – «ізольований» (додаток 1) Результати дослідження загального рівня вихованості учнів свідчать про те, що в учнівському колективі на початок навчального року, переважає середній рівень вихованості (додаток 1). За показниками рівня вихованості національно-патріотичних почуттів у п’ятикласників, на початку навчального року можна побачити, що загальна обізнаність учнів про Батьківщину, державні та національні символи, знаходиться на середньому рівні (додаток 2) Так як робота з класом почалася з нового навчального року, я не можу, на даний момент, надати оцінку і повний аналіз функціонування виховної системи класу, але можу зробити висновки про те, що на початковій стадії роботи з дитячим колективом є незначні позитивні зрушення в міжособистісних стосунках, спостерігається покращення рівня вихованості учнів та змінюється на краще ставлення до національно-патріотичних цінностей та чеснот |
Структурно-функціональна чи організаційно-педагогічна модель системи (якщо є) |
Модель виховної системи класу (додаток 3)
|