Опис виховної системи класу

«Формування у дітей національно-патріотичної свідомості та загальнолюдської моралі»

орієнтаційно-цільовий компонент

(стратегічна ціль (державна стратегія виховної політики, генеральна мета виховання; етапи становлення та розвитку виховної системи; конкретизація цілей виховання відповідно до етапів виховання, місце і роль класу у виховному просторі освітнього закладу)

Стрижнем усієї системи виховання в Україні є національна ідея, яка відіграє роль об’єднуючого, консолідуючого фактора у суспільному розвиткові, спрямованого на вироблення життєвої позиції людини, становлення її як особистості, як громадянина своєї держави. Національний характер виховання полягає у формуванні молодої людини як громадянина України незалежно від етнічної приналежності.

Мета виховання – виховати громадянина –патріота України, утвердження любові до Батьківщини, духовності, моральності, шанобливого ставлення до національних надбань Українського народу, наслідування найкращих прикладів мужності та звитяги борців за свободу та незалежність України як з історичного минулого, так і захисників, які сьогодні відстоюють суверенітет та територіальну цілісність держави у боротьбі із зовнішньою агресією.

Етапи становлення та розвитку виховної системи:

І) етап становлення;

ІІ) етап відпрацювання;

ІІІ) етап стабільного функціонування;

ІV) етап оновлення виховної системи та її перебудови

На першому етапі, я визначила такі основні цілі та розробила головні орієнтири в організації виховного процесу:

1) вивчити інтереси, потреби своїх учнів та інші особистісні характеристики;

2) використати співпрацю із практичним психологом по проведенню соціометричного дослідження з метою виявлення міжособистісних стосунків у класі та вивчання рівня розвитку дитячого колективу;

3) вивчити соціальний статус сімей, їх устрій, традиції, духовні та моральні цінності, освітній рівень батьків та їх батьківський досвід  шляхом бесід та анкетування;

4) започаткувати класні традиції.

Отримана інформація сприяла проектуванню мною виховних ситуацій, планування індивідуальної роботи з учнями, згуртуванню дитячого колективу.

На етапі відпрацювання структур системи та змісту діяльності я визначила пріоритетні напрямки її функціонування:

1) організація учнівського самоврядування в класі;

2) розподіл обов’язків між учнями;

3) використання технології КТС (колективно творчої справи) для формування почуття дружності та колективності під девізом «ОДИН ЗА ВСІХ І ВСІ ЗА ОДНОГО»;

4) залучення учнів до підготовки класних та загальношкільних справ.

Основними методами розвитку виховної системи класу  я обрала методи різнобічної діяльності, стимулювання і мотивації учнів.

На етапі стабільного функціонування,  за допомогою співпраці з батьками та вчителями-предметниками, я прогнозую укріплення дружніх зв’язків між учнями, яких об’єднує спільна діяльність, співпраця і творчість.

На етапі оновлення виховної системи використовую наступні методи:

1) створення інноваційних умов діяльності;

2) зміна лідерів;

3) використання нових видів творчості.

У виховному просторі школи п’ятий клас  як початкова ланка основної школи є класом, який вперше безпосередньо розпочинає брати участь в загальношкільному учнівському самоврядуванні, в загальних заходах, які відповідають віковим особливостям.

організаційно-педагогічний компонент

(педагогічні умови ефективності виховного процесу)

До основних педагогічних умов ефективності виховного процесу слід віднести:

1. Особистісні та професійні якості класного керівника:

Ø      благородство, вимогливість і тактовність, готовність прийти на допомогу, відвертість, терпіння, винахідливість, оптимізм, почуття гумору, послідовність у словах і діях, організованість і відповідальність, комунікабельність, особиста привабливість, зовнішня охайність;

Ø      позитивне ставлення до дітей;

Ø      уміння побачити та підтримати будь-який успіх дитини;

Ø      покликання до педагогічної діяльності, захопленість нею;

Ø      прагнення до самоосвіти та самовиховання, до новаторства й активної творчості в роботі.

2. Передбачення перспектив розвитку особистості кожного учня.

3. Надання методичної допомоги батькам у вихованні дітей.

4. Своєчасне виявлення зрушень на краще в розвитку кожного учня і відповідному заохоченні його до подальших корисних дій та вчинків.

5. Координація багатофакторних впливів, корекція дій щодо розвитку вихованців.

6. Залучення учнів до різних видів виховної діяльності, організація дозвілля

діагностико-результативний компонент

(очікувані результати, критерії ефективності, оцінка й аналіз функціонування  системи)

Очікуваний результат: особистість, яка має активну, творчу й соціальну позицію, високі моральні якості, які постійно вдосконалює, уміє керувати своїм здоров’ям, прагне до знань і має певний достатній життєвий досвід, тобто готова до суспільного життя.

Ефективність виховної процесу – ступінь досягнення запланованого результату у відповідності до витрачених педагогічних зусиль і засобів.

Критерії ефективності включають в себе:

1) загальний психологічний клімат класу;

2) загальний рівень вихованості учнів;

3) рівень вихованості патріотичних почуттів у п’ятикласників.

Початкова стадія вивчення психологічного клімату класу показала наступне: 15% учнів мають статус лідера, 40% учнів – наближені до лідерства, 40% учнів – «знехтувані» та 5 %  (1 учень) – «ізольований» (додаток 1)

Результати дослідження загального рівня вихованості учнів свідчать про те, що в учнівському колективі на початок навчального року, переважає середній рівень вихованості (додаток 1).

За показниками рівня вихованості національно-патріотичних почуттів у п’ятикласників, на початку навчального року можна побачити, що загальна обізнаність учнів про Батьківщину, державні та національні символи, знаходиться на середньому рівні (додаток 2)

Так як робота з класом почалася з нового навчального року, я не можу, на даний момент, надати оцінку і повний аналіз функціонування виховної системи класу, але можу зробити висновки про те, що на початковій стадії роботи з дитячим колективом є незначні позитивні зрушення в міжособистісних стосунках, спостерігається покращення рівня вихованості учнів та змінюється на краще ставлення до національно-патріотичних цінностей та чеснот